Аналіз художнього твору - це завжди справа суто індивідуальна і творча, оволодіння вміннями й навичками аналізу свідчить не тільки про знання текстів, а й про рівень глибини їх сприйняття, про розвиток творчих здібностей і читацьку активність.
Етапи аналізу твору визначає передусім читач, їх порядок можна змінювати залежно від способу інтерпретації твору.
План аналізу ліричного твору
1. Тема.
2. Ідея.
3. Образ автора або ліричного героя (його думки, почуття, переживання).
4. Композиція (розвиток почуттів, ідеї або образів).
5. Жанр.
6. Особливості ритмомелодики, темпоритму (система віршування, віршовий розмір, рими тощо).
7. Мова художнього твору (тропи, фігури та ін.).
8. Зв'язок з певним напрямом, течією.
План аналізу епічного твору
1. Тематика і проблематика.
2. Жанр.
3. Форма оповіді (від імені автора, оповідача тощо).
4. Сюжетно-композиційні особливості ( в тому числі й позасюжетні елементи).
5. Простір і час.
6. Система образів і засоби їх розкриття.
7. Мова художнього твору.
8. Ідея. Задум письменника і його втілення.
9. Місце в історико-літературному процесі.
План аналізу драматичного твору
1. Жанрова природа твору.
2. Конфлікт.
3. Особливості розвитку сценічної дії.
4. Характери героїв і художні засоби їх розкриття.
5. Сюжетні та позасюжетні елементи (монологи, діалоги, ремарки тощо).
6. Тема та ідея.
7. Різні наукові чи читацькі інтерпретації.
8. Місце в історико-літературному процесі.
Характеристика художнього образу
1. Еволюція героя.
2. Портрет.
3. Як характеризують героя предмети, що його оточують.
4. Поведінка, вчинки героя.
5. Зображення душевних переживань.
6. Ставлення героя до інших персонажів, природи тощо.
7. Світогляд.
8. Мова героя.
9. Роль деталей у розкритті характеру.
10. Авторська характеристика.
11. Характеристика героя іншими персонажами.
12. Читацьке сприйняття та оцінка образу в науково-критичній літературі.
Огляд літературних тенденцій
1. Визначити хронологічні межі періоду, про який йдеться.
2. З'ясувати, які напрями й течії домінували в цей час.
3. Дати теоретичне визначення провідних напрямів і течій певного періоду, назвати їх основні ознаки.
4. Згадати представників названих напрямів і течій, їхні твори. Відзначити внесок окремих письменників в історію світової літератури.
5. Показати зв'язок літературних тенденцій з попередніми й наступними етапами.
6. Визначити своєрідність даного періоду на тлі світового культурного процесу.
ПРИЙОМИ АНАЛІЗУ художнього тексту 1.Повторне перечитування його окремих епізодів, сцен. Читання твору є необхідною умовою його вивчення. Воно передує аналізу. 2.Прийом аналізу твору за допомогою виразного читання особливо під час вивчення драматичних творів. Читання п'єси в особах дає можливість не лише виявити, як зрозуміли її, а й глибше усвідомити ідейний зміст, характер персонажів. 3.Багато прийомів аналізу ґрунтується на принципі зіставлення. Зіставлення можуть мати різний характер, наприклад: зіставлення елементів структури одного і того ж твору. Щоб виявити авторську ідею, необхідно зіставляти компоненти художнього твору, ряд епізодів роману, в яких характер героя показаний у розвитку, в дії. Характеристика індивідуального стилю письменника також вимагає зіставлення, щоб виділити найголовніше, типове для творчості митця. 4. Переказ на мову інших мистецтв як "усне малювання", складання кіносценарію, інсценізування твору й інше.
Шляхи аналізу ЦіліснийПовторне прочитання і глибоке осмислення найважливіших ідейно значущих епізодів(або аналіз за розвитком дії - найвдаліший термін; - аналіз "услід за автором", послідовний аналіз). Композиційний.Розгляд твору, коли аналіз епізодів, образів-персонажів і твору в цілому визначається особливостями його композиції.
Характер матеріалу диктує свою послідовність, логіку його розгляду, вже не зумовлену розвитком сюжету твору. Його компоненти вже не розглядаються у такій послідовності, як у процесі аналізу твору за розвитком дії. ПообразнийГрунтовне вивчення образів твору, через які простежується ідейно-художня концепція митця. Образи є логічним центром аналізу, тоді як одиницею аналізу "за розвитком дії" є епізод, композиційного — найважливіші складові частини композиції. Проблемний Художній твір можна аналізувати і під кутом зору політичних, моральних та естетичних проблем, які втілені в ньому. Проблема - це складне, важливе й актуальне питання людського буття, поставлене письменником у творі, що вимагає осмислення, дальшого дослідження, розв'язання. Якщо проблема є основою, навколо якої ґрунтується матеріал у процесі вивчення художнього твору, такий шлях аналізу називаємо проблемно-тематичним. Структурно-стильовий.Вивчення індивідуального стилю письменника, невеликих за розміром віршів з метою визначення найхарактерніших особливостей почерку митця.
В ході аналізу твору необхідно усвідомити:
- яке життєве питання підносить письменник (тема твору);
- як освітлює він зображувані явища, які думки й почуття прагне він викликати в читача;
- в чому полягають достоїнства твору, як характеризується творчий метод письменника;
Тема твору: "Тема - це ідея, яка зародилася в досвіді автора, показується йому життям, але гніздиться у вмістилищі його вражень ще не оформлено і, вимагаючи втіленні в образах, збуджує в ньому потяг до роботи над її оформленням".. ОМ. Горький
Тема – це сукупність освітлених з певних ідейних позицій життєвих явищ, людських відносин, різних проявів суспільного процесу, що знайшли відображення в творі. Сюжетний зміст твору - Які саме сторони реальної дійсності змальовані в творі? На які факти письменник звертає найбільше уваги і чому саме? Який суспільний зміст зображених у творі фактів?
Ідея.Ідейний зміст - це ті висновки оцінки, переконання, ті думки про зображені в творі факти, до яких приводить читача зміст твору, ми з'ясуємо погляди письменника, його ставлення до суспільних явищ. Ідейний зміст твору розкривається в образах, в подіях і ситуаціях, в характері їх висвітлення і передається читачеві за допомогою різноманітних художніх засобів.
Ідейний зміст твору найбільш виразно розкривається в змалюванні людей і людських стосунків, тобто в образах дійових осіб. Образ головного героя в його взаєминах з іншими персонажами дає ключ до авторського розуміння дійсності, допомагає визначити світогляд письменника. Літературний образ - це, так би мовити, відповідь письменника на питання, які його хвилюють. З'ясування ідейної суті образу і є стрижнем роботи над літературним твором у старших класах. Розділи, епізоди, окремі сцени, в яких показана поведінка персонажа, його взаємини з іншими людьми — основний матеріал для висновків про внутрішні властивості героя твору. Авторські характеристики персонажів. Зіставляючи пряму авторську характеристику з поведінкою персонажа, глибше можна розібратися в особливостях його психіки. Мову дійових осіб. Аналіз мови персонажа в зіставленні з його діями дає багато матеріалу для характеристики і вивчення літературного образу.
Висловлювання про героя інших дійових осіб, портрет персонажа та різні інші описи (пейзаж тощо), які письменник теж часом використовує для розкриття літературного образу. Композиція твору не є щось випадкове, це - продумана побудова твору, планово організаційний метод відображення життя. Сюжет.При розборі сюжету беремо до уваги лише найважливіші епізоди, пов'язані насамперед з головним героєм. Дуже важливо відчути, що кожний компонент є невід'ємною частиною твору. Прийоми розгортання сюжету.
· ідейно-змістовий
· емоціонально-естетичний
· пейзажу та інших описів.
авторські відступи - прямі висловлювання автора, важливі для розуміння творчого задуму письменника. Вони часто дають ключ до розуміння ідеї твору. Вони впливають на емоції читача, викликають у нього нові думки й почуття. Завдання самостійного виконання:
з'ясувати, яке значення мають ті чи інші відступи від хронологічної послідовності в розвитку сюжету для розкриття змісту твору;
вияснити, що саме показує автор в експозиції, який момент є кульмінацією і яке значення має розв'язка;
дослідити, як пейзаж сприяє розкриттю внутрішнього життя персонажів;
Основне в цих завданнях — це спрямувати мислення на вивчення композиції як засобу розкриття змісту твору.
Як виразно прочитати художній текст
1. Готуючись виразно прочитати будь-який твір, декілька разів прочитайте його про себе.
2. Визначте для себе особисту мету читання (ваше «надзавдання»): що саме ви хочете висловити під час читання, які почуття та асоціації прагнете викликати у слухачів.
3. Продумайте, у яких місцях тексту необхідно зробити паузи, які слова та словосполучення необхідно виділити голосом.
4. Вдома декілька разів спробуйте прочитати твір уголос перед дзеркалом.
5. Тренуючись читати, у думках перевірте, чи не робите ви зайвих рухів.
6. Перед початком читання у класі займіть зручну позу, розгляньте слухачів і витримайте паузу. Розпочинаючи читати, не забувайте вказати автора та назву твору. Глибоко вдихніть, і розпочинайте читання.
Орієнтовна схема аналізу прочитаного
1. Чи правильно зрозумів виконавець тему та ідею твору?
2. Чи вдалося читцю передати авторську думку під час читання?
3. Яке було «надзавдання» прочитаного? Чи виконав його виступаючий?
4. Чи цікаві інтерпретація, «бачення» твору, запропоновані читцем?
5. Чи задовольнили вас жести та міміка виступаючого під час виконання твору?
6. Чи не було помилок при передачі змісту художнього твору?
7. 7.Чи вдалося виконавцю уникнути мовленнєвих недоліків під час читання?
Як підготуватися до переказу твору або його уривка
1. Перш ніж починати писати, чітко визначте своє ставлення до героя, про якого ви будете писати у творі. Уваж¬но прочитайте твір.
2. Поділіть його на завершені за змістом частини.
3. Підготуйтеся до переказу окремих частин:
зверніть увагу на незрозумілі слова, словосполучення;
з'ясуйте їхній зміст, намагайтеся використовувати їх при переказі;
запам'ятайте, про що йдеться на початку, всередині та наприкінці кожної частини.
4. Переказуючи зміст частини, користуйтеся питаннями-порадниками:
про що пише автор? (докладний зміст частини);
як він це робить? (художні засоби які використовує автор).
5. Якщо вам запропоновано вибірковий переказ, то необхідно із усіх визначених частин відібрати лише ті, які відповідають меті висунутих перед вами завдань, і докладно їх переказати.
6. Працюючи над стислим переказом, визначте головну думку прочитаного і, уникаючи зайвої деталізації, перекажіть основні події твору.
Як підготуватись до твору-роздуму про літературного героя
1. Продумайте, що вас хвилює, цікавить, з чим ви не погоджуєтеся.
2. Прослідкуйте за текстом, як письменник розкриває характер героя, його вчинки. Зверніть увагу на художні деталі, які допомагають вам зробити висновок щодо ставлення автора до героя. Поміркуйте, чи погоджуєтеся ви з думкою автора.
3. Зробіть необхідні вибірки з тексту, які допоможуть вам написати твір.
4. Відповідно до структури твору — вступу, основної частини, що складається з тез та доказів, висновку — доберіть додатковий матеріал (епіграф, цитати, факти), що стануть у пригоді при написанні твору.
5. Спочатку напишіть твір на чернетці.
6. Працюючи над вступною частиною твору, пам'ятай¬ те, що мета її — підвести до розуміння вашої головної дум¬ки.
7. В основній частині твору викладайте свої думки та обов'язково аргументуйте їх. Намагайтеся уникати простого переказу епізодів твору. Пам'ятайте, що докази можуть бути як прямі, так І від протилежного. Вживайте тільки ті слова, значення яких ви знаєте; Ухиляйтеся від повторення одних і тих же слів.
8. У заключній частині твору зробіть емоційний обґрунтований висновок щодо вашого ставлення до героя, про якого ви пишете.
Немає коментарів:
Дописати коментар